понеділок, 21 жовтня 2013 р.

Підприємство і підприємництво.

Джерела: Книга: Господарське право України – Щербина
         Розділ І Поняття та принципи підприємницької діяльності
         § 2. Умови здійснення підприємництва
         § 3. Підприємець і держава


Загальна інформація:
  Підприємство - це організаційно-відокремлена і економічно самостійна основа (первинна) ланка виробничої сфери народного господарства, що виготовляє продукцію (виконує роботу або надає платні послуги).
   Кожне підприємство має історично сформовану конкретну назву - завод, фабрика, шахта, електростанція, майстерня, ательє тощо; може включати декілька виробничих одиниць - заводів або фабрик (комбінат, виробниче об'єднання). У більшості країн з розвинутою ринковою економікою такі виробничі одиниці називають фірмами. Під ними розуміють підприємства, що здійснюють господарську діяльність в галузях промисловості, будівництва, сільського господарства, транспорту, торгівлі тощо з метою

                   Загальні умови створення підприємства
   1.
Підприємство створюється згідно з рішенням власника (власників) майна чи уповноваженого ним (ними) органу, підприємства-засновника, організації або за рішенням трудового колективу у випадку і порядку, передбачених цим законом та іншими законами України. Рішення про створення підприємства у випадках, передбачених чинним законодавством, приймається за погодженням з Антимонопольним комітетом України.
Підприємство може бути створене внаслідок примусового поділу іншого підприємства відповідно до антимонопольного законодавства України.
  2. Підприємство може бути створене в результаті виділення із складу діючого підприємства, організації одного або декількох структурних підрозділів, а також на базі структурної одиниці діючих об'єднань за рішенням їх трудових колективів, якщо на це є згода власника чи уповноваженого ним органу.
Створення підприємства шляхом виділення здійснюється із збереженням за новими підприємствами взаємозобов'язань та укладень, договорів з іншими підприємствами.
  
3. У випадку коли для створення і діяльності підприємства потрібні природні ресурси, дозвіл на їх використання видається відповідною Радою народних депутатів, а в передбачених законодавчими актами випадках - Верховною Радою України за поданням первинного природокористувача при наявності позитивного висновку державно екологічної експертизи або відповідної Ради народних депутатів. Відмову у наданні природних ресурсів може бути оскаржено в порядку, передбаченому законодавством України. Підприємству може бути передана у колективну власність або надана у використання, в тому числі на умовах оренди, земельна ділянка в порядку, встановленому Земельним кодексом України. Загальні принципи управління підприємством.
                      Принципи та функції діяльності підприємств
 
Кожне підприємство, незалежно від розмірів, форм власності та інших критеріїв, повинно за результатами своєї діяльності отримувати прибуток.
Для цього воно має діяти на засадах господарського (або комерційного) розрахунку.
       Такими основними принципами є: самоокупність, самофінансування, самозабезпечення, матеріальна зацікавленість, економічна відповідальність, господарська самостійність у межах чинного законодавства і контроль державних органів за його дотриманням. Ці принципи різною мірою стосуються крупних, середніх і малих підприємств різних галузей господарств. Так, у сільському господарстві розвинутих країн світу переважна більшість фірм датується державою, всебічну допомогу вона надає дрібним фірмам. Головні принципи діяльності підприємств втілюються в основних їх функціях.
                        Основні функції підприємств
   Якщо пригадати основну мету економіки, економічної системи, то можна дійти висновку, що підприємство як основна ланка народного господарства і покликане реалізувати цю мету, тобто випускати максимально можливу кількість товарів і послуг за мінімальних витрат для задоволення суспільних потреб. Для реалізації цієї мети підприємство повинно виконувати певні функції.
   Техніко-економічна функція передбачає запровадження нової техніки і технології, впровадження досягнень науки у виробництва, придбання якісних комплектуючих виробів та предметів праці, наймання або підготовку робочої сили відповідної якості, раціоналізацію виробничих процесів тощо.
   Організаційно-економічна функція означає управління процесами виробництва та збуту товарів, раціональну організацію праці найманих працівників (або асоційованих працівників на підприємствах трудової колективної власності) шляхом впровадження прогресивних форм та методів праці, укладання контрактів, вивчення ринку та ін. Ця функція є реалізацією таких форм організаційно-економічних відносин, як менеджмент і маркетинг.
                          Класифікація підприємств  
    Для практики господарювання в ринкових умовах, кваліфікованого управління підприємствами виключно важливим є їх чітка і повна класифікація за певними ознаками. Загальна кількість відокремлених і згрупованих видів підприємств залежить від числа відібраних класифікаційних ознак. Достатньо повна класифікація підприємств має бути забезпечена за умови використання таких ознак:
1) мета і характер діяльності;
2) форма власності майна;
3) належність капіталу;
 4) правовий статус і форма господарювання;
5) галузево-функціональний вид діяльності;
6) технологічна і територіальна цілісність;
7) розмір за чисельністю працівників.
Для переважної більшості підприємств властивим є комерційний характер діяльності з одержанням прибутку. До некомерційних відносяться звичайно благодійницькі, освітянські, медичні, наукові та інші підприємства невиробничої сфери народного господарства.
    Приватними є підприємства, що засновані на власності майна окремих громадян, з правом найму робочої сили. До цього виду відносять також індивідуальні та сімейні підприємства. Вони базуються відповідно на власності майна однієї особи або членів однієї сім'ї, виключно їх особистій праці.
    Колективне - це таке підприємство, що грунтується на власності його трудового колективу, а також кооперативу, іншого статутного товариства або громадської організації.
     Найбільш важливою є класифікація підприємств (фірм) за правовим статусом і формою господарювання.
   Одноосібне підприємство є власністю однієї особи або родини; воно несе відповідальність за свої зобов'язання усім майном (капіталом).
Таке підприємство може бути зареєстроване як самостійне або як філіал іншого підприємства (фірми). Форму одноосібних підприємств мають переважно малі (дрібні) за чисельністю працівників.
  Кооперативні підприємства (кооперативи) - добровільні об'єднання громадян з метою спільного ведення господарської або іншої діяльності. Характерною їх ознакою є особиста участь кожного в діяльності, використання власного або орендованого майна. В економіці України функціонують два основних типи кооперативів: виробничі і споживчі. У перспективі можна очікувати широке розповсюдження кооперативів в інших сферах діяльності - науковій, фінансовій тощо.
У державному секторі економіки однією з форм підприємництва є орендні підприємства. Оренда означає засноване на договірних взаєминах тимчасове володіння і користування майном, що необхідне орендатору для здійснення підприємницької діяльності. Об'єктами оренди можуть бути цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів (філіалів, цехів), а також окремі одиниці майна.
                                        Малі підприємства
Малі підприємства кількісно переважають в усіх розвинутих країнах світу. У США, наприклад, із 20 млн. підприємств до категорії дрібних належить понад 18 млн., але їхня частка у доходах становить менше 10%. У Польщі налічується майже 2 млн. таких підприємств, в Україні - менше 150 тис. діючих.
      Позитивні риси малих підприємств:
1)гнучкість і мобільність в управлінні та організації виробництва
2)повніше використання робочої сили та устаткування, низький рівень запасів;
3)швидка адаптація до кон'юнктури ринку, місцевих умов, потреб споживачів, оперативне оновлення продукції;
4)можливість швидкого впровадження нових ідей, проектів і створення нових взірців продукції;
5)відносно невеликий капітал для їх створення;
6)зменшення витрат виробництва за рахунок вузької спеціалізації, економії на управлінських витратах та ін.;
7)високі шанси на успіх;
8)значний внесок у створення нових робочих місць.

     Негативні риси діяльності малих підприємств:

1)нижча продуктивність праці;
2)неспроможність впроваджувати вагомі новітні досягнення науки і техніки;
3)вища інтенсивність праці за рахунок подовження робочого дня, використання сімейної праці;
4)економія засобів на створення умов праці, техніку безпеки;
5)обмежені можливості підвищення кваліфікаційного рівня;
   Акціонерна компанія - основна форма організації великих, середніх і частини малих підприємств, власність яких формується шляхом злиття капіталів засновником компанії, а також випуску цінних паперів та їх продажу.
Комплексно сутність акціонерних компаній розкривається у суперечливому поєднанні позитивних та негативних сторін.
         Підприємство - організаційно-господарське новаторство на основі використання різноманітних можливостей для випуску нових або старих товарів новими методами, відкриття нових джерел сировини, ринків збуту, прибутків і самореалізації власної мети.   
  Комплексно ця сутність розкривається у таких функціях:
а) новаторська;
б) організаційна;
 в) господарська;
г) соціальна;
д) особиста.

Немає коментарів:

Дописати коментар